Back
to classics

Даша Квіткова зізнається, що школа ніколи не була місцем, куди їй хотілося повертатися. Її спогади — зовсім не про оцінки чи домашні завдання, а про маленькі радощі, які робили звичайний день особливим.

Я насправді була не з тих людей, хто обожнював школу або мріяв туди повернутися. Я зовсім не любила вставати о сьомій ранку та йти на уроки,

— усміхається вона.

Тому й асоціації з тим періодом дуже життєві: гарячий бутерброд з ковбаскою зі шкільної їдальні, який вона досі згадує з теплотою, уроки англійської — єдиний предмет, який справді подобався, і, звісно ж, перерви.

Втім, її власні образи були набагато простішими.

Я зазвичай доношувала якісь речі. Інші діти вдягалися дуже красиво, для них було критично важливо, що про них подумають. Я теж, як і всі, мріяла виглядати стильно, але виходила з того, що мала.

Спочатку її гардероб повністю визначала мама, а вже згодом, коли у Даші почала формуватися власна надивленість, дівчина дедалі більше звертала увагу на однокласників та знаменитостей.

Водночас деякі елементи шкільного гардероба Даша із задоволенням носить і сьогодні.

Я б повернула хіба що базу: сорочки, штани на низькій посадці та іноді затишні гольфи — вони й зараз час від часу є частиною моїх образів.

І якби сьогодні довелося знову збиратися на навчання, її гардероб був би максимально лаконічним.

Білі футболки, зручні кеди, класичні чорні та білі штани, джинси й чорна сорочка. Щось універсальне, що легко поєднується між собою.

Для Джеффрі школа стала місцем, де формувався не лише його характер, а й перші уявлення про власний стиль.

Майбутній музикант навчався у приватній католицькій школі-інтернаті в Нігерії й досі описує цей період трьома словами:

незалежність, конкуренція та гартування характеру.

Попри сувору дисципліну, саме зі шкільними роками в нього пов'язані одні з найтепліших спогадів.

Найбільше тішить спогад про те, як щовихідних ми таємно пробиралися зі школи до лісу, щоб назбирати кеш'ю та манго з дерев за територією. Це завжди відчувалося як невелика, але справжня пригода.

Саме тоді Джеффрі зрозумів, що стиль часто складається не з одягу, а з деталей. Найбільшу увагу всі звертали на аксесуари — годинники, каблучки, сонцезахисні окуляри та, звісно, кросівки.

Я однозначно мріяв про незвичні годинники, окуляри та кросівки, але в тому віці мені бракувало чи то можливостей, чи то впевненості, щоб їх придбати.

Музикант переконаний: якби така модель існувала в його шкільні роки, вибір був би очевидним.

Я носив би їх абсолютно з кожним своїм аутфітом, і це зовсім не перебільшення. Щиро вважаю, що я був би найкрутішим хлопцем у школі.

Сьогодні ж Джеффрі без вагань поєднав би Puma Suede XL навіть зі шкільною формою.

Я б обрав Puma Suede XL як повсякденні кросівки, тому що вони неймовірно зручні та стильні. Доповнив би образ лаконічним годинником Casio і темними окулярами.

І навіть згадуючи свої шкільні роки, Даша легко уявляє цю пару у власному гардеробі.

Сто відсотків — із широкими джинсами або класичними штанами, білою футболкою, зіпкою та жакетом.

Думаю, я носила б їх практично щодня, тому що в школі завжди хочеться, щоб одна пара пасувала до всього.

І мені здається, Puma Suede саме такі. До речі, вони дуже схожі на ті масивні кеди, які в мої шкільні роки були на піку моди.